Валентина Коломійко: «Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі»

Валентина Коломійко: «Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі» - 1 - изображение

Яка вона, мама за рамками стандартів? Багатодітна блогерка Валентина Коломійко показує підписникам себе такою матусею: екстремальна, готова до експериментів і щирих розмов зі своїми малюками. Валентина  – блогер-початківець, однак за перші три місяці вже має понад 150 тисяч підписників. Вперше блогерка дає інтерв’ю і вперше – для Woman.Як знаходити в материнстві лише натхнення, не зупиняти саморозвиток у декреті та бути чесною із собою та оточуючими – у нашій розмові з Валентиною.

Нещодавно у тебе на сторінці з’явився пост про параглейдинг у Туреччині. Що це за вид екстриму і як наважилася на нього?

Це усе досить безпечно! Ми спробували вперше в Туреччині разом із семирічним синочком та чоловіком. Це схоже на стрибок з парашутом під керівництвом інструктора. Це 30 хвилин насолоди повітрям, краєвидами у довгому польоті. Аж дух завмирає! Хочеться чогось незвичного, буденність набридає і потрібне перезавантаження. Мені здається, карантин усім додав такого цінування життя, емоцій та ейфорії.

Валентина Коломійко: «Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі» - 2 - изображение

Для тебе не в новинку і стрибок з парашутом. Як до тебе прийшло натхнення на такі рішучі експерименти?

Це було в мене не заплановано. Мій чоловік  – десантник, і парашутизм є його справою по життю. Він сам запросив мене на стрибок у Києві, щоб познімати, показати щось цікаве моїм підписникам. А виявилося, що в мене вже проплачений парний стрибок. І мене просто поставили перед фактом, відвертітися від цього я вже не могла. Страху в мене не було, бо я багато разів бачила, як це роблять інші. І насправді ми ніколи не знаємо, що станеться далі. Мене два рази на дорозі підбивала машина. Можна навіть від коронавірусу не вижити, але до цього не побачити життя. Хочеться показати й іншим, що можна жити активно, не боятися нового і пробувати це навіть з дітьми.


Як інші родичі сприймають твою жагу до різних екстримів?

Звісно, «охкали», «ахкали», коли бачили наш ритм життя, темпи наших поїздок і пригод. Але все ж нас підтримують. Нас розуміють: чим молодше покоління, тим більше воно може навчити старших. Наші діти ще більше нового демонструють для нас, ніж ми для них, мені здається. В нас ще стільки всього попереду. Як мінімум, стрибок в Дубаї «на пальму». Це теж схоже на стрибок з парашутом, але це вже без інструктора, для професіоналів. Чоловік точно спробує, а от я поки маю ще підготуватися до такого. І ви не повірите, але ми ще не були на лижах! На зиму це у нас обов’язково в планах.

Виходить, ви не з тих мам, що заборонять дитині прокататися на американських гірках або спробувати щось нове у юному віці?

Я завжди слідкую за безпекою дітей, але є багато атракціонів і розваг, які можуть гарантувати її. Я не драматизую із якимось заборонами. Коли дитина щось нове побачить, якийсь адреналін відчує, то я тільки за! У одного з наших малюків синдром аутизму. І для нього ми ще більше стараємося показувати світ, аби він відкривав його для себе по-новому, знайомився з ним. Це допоможе соціалізуватися йому, відчути певні емоції. З молодшими ще трохи працює материнський інстинкт, але в міру.

Валентина Коломійко: «Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі» - 3 - изображение


Що в цілому для вас означає бути мамою за межами стандартів?

Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі. Ми з чоловіком розвиваємо свою мережу кав’ярень, я часто проводжу час там. Плюс є блог. Я не можу сидіти вдома з трьома дітками, але я саме така мама, яка їм потрібна. Щаслива, радісна і натхненна, а не втомлена з котлетами, яка тільки гарчить. Для людей деякі мої активності є дивними, навіть ті самі стрибки з парашутом.

Коли ви розпочали власний бізнес?

П’ять років тому в нашому невеличкому містечку Вінницької області (населення близько 30 тисяч чоловік) не було традиції купувати заварну каву формату to go. Ми познайомили людей з арабікою, робустою. Так у нас в містечку завелася мода великих міст – ходити вулицями зі стаканом кави. У нас тепер п’ять закладів. Хочемо ще розвивати нашу кавову сітку по іншим містам. У цей бізнес потрібно вкласти душу, треба бути крафтовим виробником, а не просто відкривати точку за точкою заради грошей. Я встаю о 6 ранку і лягаю пізно вночі, бо я багато працюю для розвитку нашої справи. Не можна просто найняти людей і чекати потік доходу.

Чому обрали займатися саме кавою?

Все дуже просто. Без кави ми вже не уявляємо нашого життя. Навіть коли ми голодні, ми обираємо пити цей напій, а вже потім суттєво наїстися. У нас люди просто беруть півлітрову порцію і йдуть задоволені. Це той продукт, який вже став народним. Але таким бізнесом треба займатися, постійно контролювати якість.

Валентина Коломійко: «Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі» - 4 - изображение


Виховання дітей – стало для вас мотивом завести блог? Чи ваш профіль почався з іншого?

Я просто вела сторінку для подруг, для зручності, щоб ділитися останніми новинами про нас. А потім приєдналися люди, яким я стала цікава. Мені одна дівчина навіть написала: «Ваше життя, як серіал: біжу по часу його дивитися». Це дуже надихає. Я всього три місяці веду сторінку. З п’яти тисяч підписників я виросла до більш ніж сотні тисяч. Я дуже здивувалася, що люди так активно реагують на мою діяльність. Зараз аудиторію треба зацікавлювати то якимось неймовірним контентом, то гівами. Блог мені допоміг подружитися з дівчатами з Івано-Франківська, які вже популярні у цій сфері. Це Вероніка Чучун (@veronikachuchun), Саша Пустовіт (@sashaabo). В них вчуся новим підходам до ведення сторінки.


Що вам більше приносить доходу – блог чи бізнес?

Основний дохід це, звісно, кава. Набагато більший, ніж від блогу. Поки що конкретно орієнтований заробіток на блозі мене не цікавить. Я бачу, як деякі блогери навіть з невеликою аудиторією рекламують аби що заради грошей. А фолловери потім це беруть за свої кошти, ці неперевірені товари. Я не можу брати на себе так відповідальність. Я просто роблю рекламу по бартеру або беру товари магазину чи бренду на розіграш для підписників.

У вас були казусні співпраці з рекламодавцями?

Дивних пропозицій багато: і стрінги пролекламувати, і якісь неякісні речі з AliExpress. Часто пропонують магазини такі речі, які би ніколи собі не купила людина сама. Зараз можуть набрати оптом китайського непотребу і суто завдяки блогерам розкручувати неякісні речі.

Які основні помилки роблять новачки, намагаючись монетизувати блог?

Велика помилка – кидатися одразу на гроші, шукати заробіток в кожному пості. Це не робить блог щирим. Треба бути дуже обережним з рекламою. Я сама один раз обпіклася. Взяла по бартеру набір парфумів, який був підробкою. І потім до мене підходили навіть люди на вулиці і казали, що це зовсім не якісні парфуми. Також є така помилка, як звуження аудиторії. Багато хто одразу орієнтується на конкретних підписників: мамські блоги, наприклад. Хлопці це не дивитимуться. А якщо енергійно з простотою розповідати про своє життя усім, кому цікаво, то це буде затребувано.

Валентина Коломійко: «Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі» - 5 - изображение

Назвіть свій топ інфлюенсерів в Україні.

Люда з Голівуда (@lyudashollywooda) мені подобається за щирість, Саша Пустовіт(@sashaabo). Заліско (@o_zalisko) дуже енергійний блогер, його сторіс дуже надихають. Яна Дога (@yana_doga) – дуже позитивна дівчина, її запал. Дуже люблю справжність. Так, є обробка фото і відео, але вони не грають акторську гру на камеру. Вони такі, як у житті.

Хто для вас із сучасних блогерів є антигероєм? Чому?

У нас немає локального антигероя. У нас є глобальна проблема: кожен хоче стати блогером, бере курси для цього. Усі женуться за популярністю, за інтригою та драмою для своєї аудиторії.  Зараз якась пара інфлюенсерів може зі свого розлучення зробити такий контент, що ми всі будемо прикуті до екранів. Награно це чи ні, але всі це дивляться і всім цікаво!

Валентина Коломійко: «Я не з тих мам, які сидять вдома і варять борщі» - 6 - изображение

Чому сьогодні лайфстайл блоги, як це не парадоксально, викликають у людей меншу довіру, ніж, скажімо, тематичні? І чи згодні ви з цим твердженням?

Це правда. Зараз набагато простіше стало робити блог просто про своє життя, а не з якоїсь конкретної тематики. Мій чоловік, наприклад, дивиться тільки вузькопрофільні блоги: про парашутизм, спорт. Йому не цікавий лайфстайл. Часто причина і в тому, що в таких блогах стало менше корисного і щирості. Я розвиваюся, орієнтуючись на відгуки своїх підписників. Я бачу, які теми їм подобаються: подорожі, материнство. Можливо, я прийду до якоїсь однієї теми, але для цього треба добре вивчити свою аудиторію. Блогерство – це велика праця.


Вікторія Покатілова

Фото: особистий архів героя 


Почніть вводити текст і натисніть Enter для пошуку