«Колеги-чоловіки плакали»: лікар Олександр Бєлаш розповів про порятунок людей у Маріуполі

«Колеги-чоловіки плакали»: лікар Олександр Бєлаш розповів про порятунок людей у Маріуполі - 1 - изображение

У рубриці «Щоденники війни» до «Сніданку з 1+1» доєднався лікар-анестезіолог Олександр Бєлаш з Маріуполя. Його красномовне звернення до президента країни-агресорки облетіло весь світ. Тоді він рятував життя маленької дитини під осколкового поранення та не зміг стримати емоцій. 

Олександр три тижні рятував життя військових та цивільного населення міста. Проте в один з днів окупанти перетворили будівлю лікарні у свій табір, через що Бєлашу, який працював у медичному закладі 22 роки, довелось покинути місто. З журбою він розповів, що рішення покинути рідний Маріуполь для родини було вкрай важким, адже з першого дня повномасштабного вторгнення Олександр рятував життя людей.

«Зранку 24 лютого мені зателефонували колеги та розповіли, що почалась війна. Ніхто не вірив, що таке можливо у 21 столітті… Ми з дружиною зібрались та пішли на роботу. І цього ж дня, після 11:00 та ближче до обіду почали привозити поранених. Щогодини людей надходило все більше й більше. Вони були у різних станах, це був особливий вид травм, військовий…Ми працювали вдень та вночі. Я не міг один надавати допомогу, співробітники мого відділу, навіть у яких був вихідний, 24 лютого усі вийшли на роботу», – прокоментував лікар. 

«Колеги-чоловіки плакали»: лікар Олександр Бєлаш розповів про порятунок людей у Маріуполі - 2 - изображение

Щодо емоційного звернення до президента країни-агресорки, Олександр розповів, що стан був вже на грані, у лікарню почали привозити дітей, у деяких були рани, несумісні з життям. Їх лікарям не вдалось врятувати.

«Ми вже були без зв’язку. З приймального відділення нам приходили і казали, якому лікарю необхідно підійти. У цей день покликали анестезіолога, сказали, що привезли дитину. Ми побігли з колегою… почали шукати приміщення, де світло, де є вільний кабінет. Ми одразу почали реанімаційні заходи. Після таких дій, потрібно оцінити їх ефективність. Я хотів подивитись, як зіниці реагують на світло. У мене самого були очі у сльозах… поруч і мої колеги-чоловіки плакали, на обличчя дитини капали їхні сльози. На якомусь етапі реанімаційних заходів ми розуміли, що наші зусилля не приведуть до успіху. Це було звернення, можливо і звучить негарно, але таким чином я хотів висловити, що на війні не мають гинути діти», – промовив Бєлаш. 

Окрім дітей, лікарі у Маріуполі рятували і породілля, які були поранені під час обстрілу пологового будинку. За словами лікаря, обличчя померлих назавжди залишаться в пам’яті медперсоналу. Через тижні настав час, коли у лікарні більше не було можливості працювати через окупацію ворогом будівлі. Тому лікар разом з родиною евакуювався з міста. Зараз Олександр знаходиться у Луцьку, де продовжив лікарську діяльність.


Фото: прес-служба 1+1


Почніть вводити текст і натисніть Enter для пошуку