Що робити: синдром провини вцілілого
«Провина вцілілого» з’являється тоді, коли ви пережили травматичні події, які можуть нашкодити здоров’ю або поставити життя під загрозу, наприклад: війну, терористичні атаки або природні катастрофи. Її можуть відчувати ті, хто вижили, випадково не потрапили в місце подій або ж переїхали до більш безпечних місць.
Психотерапевт Юлія Савчук розповіла у Faсebook, як впоратися з синдромом провини вцілілого.⠀
Симптоми синдрому:
- апатія, втрата фізичних сил;
- відсутність бажання жити;
- нав’язливі думки про те, що ви могли зробити, та не зробили;
- неможливість спати, тривожний сон;
- відмова від їжі, нудота;
- небажання спілкуватись, сором;
- суїцидальні думки, самопошкодження;
- відчуття безпорадності, відчаю, постійне відчуття горя.
Що варто пам’ятати:
Рятуючи себе і свою сім’ю, ви рятуєте частину України. Якщо ви здорові, ситі, виспані та спокійні, ви можете принести набагато більше користі, ніж коли ви в поганому стані.
Якщо ви відчуваєте сором і провину – визначте, що саме ви можете зробити для того, щоб припинити їх відчувати. Насамперед, це якась реальна допомога іншим. Напишіть список того, як саме ви можете допомогти зараз тим, кому важче. Робіть те, що можете і вмієте.
Дійте за принципом концентраційних кіл: спочатку допоможіть вашим найближчим людям, які поруч з вами. Потім потурбуйтеся про ваших близьких, які знаходяться від вас далеко. Якщо з ними все гаразд, допоможіть тим хто поруч – сусідам, знайомим, тим, хто опинився з вами в одному укритті.
Пам’ятайте, що ви точно невинні у тому, що відбувається. Ви є жертвою ситуації та спільного ворога. Зараз ви можете дуже злитися на ситуацію, на ворога, на життя загалом. Це нормально.
Все, що ви можете робити та робите — важливе. Немає нічого зайвого чи занадто дрібного.
Спілкуйтеся з іншими. Зараз усі ми маємо це відчуття сорому і провини і чим більше ми будемо про нього говорити одне з одним – тим легше ми це переживемо.
Фото: Pexel
